"Розрив" - Антін Мухарський.
Oct. 11th, 2015 12:32 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
me_geneva"Після ночі, коли побили студентів, у країні все змінилося, навіть повітря. Стало густим, задушливим, наче димова курява".
"В ніч з 10-го на 11 грудня вдарив справжній мороз, градусів до 20... Київ, вставай! ... Михайлівська... Восьма ранку. Ми плачемо, розмазуючи по обличчях сльози, обнімаємося, п'ємо біля палаючих діжок якийсь чай. Київ устав і вночі!"
"І настав день, коли полилися ріки крові. Текли бруківкою по інститутській, вниз, униз до Майдану... "
"І раптом тишу розриває звук мобільного, що грає пісню Ляпісів. Всі озираються один на одного і розуміють, що телефон дзвонить у кишені вбитого, співає голосом Сергія Михалка:
Рубиновые части солнца зари
Рубят злы страсти, сжигают внутри.
Прыгай выше неба, брат и сестра,
Золотые искры - брызги костра.
Радуйся молоту в крепкой руке,
Водопад, молодость - в быстрой реке.
Бей, барабан, - пам, пам.
Баррикады, друзья, шум, гам.
Хтось обережно намацує телефон у кишені вбитого, витягає. На екрані висвічується "мама".
Воины света, воины добра! Охраняют лето, бьються до утра...
Телефон замовкає. "
"Інфантильність нації - ось той кармічний вузол, який нам належить розв'язати... Ця інфантильність нам дісталася у спадок від Радянського Союзу. Мовляв, я нічого не вирішую, від мене нічого не залежить, а тому мені до всього байдуже. Це дуже вдала політтхнологія, що вдало діє на теренах колишнього СРСР. Головне її завдання посіяти в людях зневіру й апатію до будь-яких активних дій. Мовляв, жодному політикові не можна вірити, всі навколо брехуни, шахраї і покидьки, у всіх навколо шкурні інтереси, а результати виборів усе одно сфальшують...."
"Чоловіки, пригорніть до себе своїх коханих, поцілуйте їх ніжно за те, що пам'ятають заповіт Шевченка. Бо, що є жінка? То - берегиня, муза, помічниця. Дружина, мама, донька, сестра. Без неї чоловікові самотньо і сумно. Тільки вона мудрим тихим словом, лагідним поглядом, щирою вдачею може допомогти чоловікові долати перешкоди, сумніви, негаразди. Тримати удари долі. Не обслуга, не рабиня, не домашня тварина, не гетера і не самиця, але велика любляча жіноча душа... "
Хороша книга. Переважно про Революцію, націю, зміни. Про Ореста. В меншій степені про розлучення. Він гарно пише. Варто читання. Я його багато в чому розумію... і багато в чому, маю це визнати, з ним погоджуюсь. Окрім того, що читає і згадуєш...
Just read. Нічого додати.
"В ніч з 10-го на 11 грудня вдарив справжній мороз, градусів до 20... Київ, вставай! ... Михайлівська... Восьма ранку. Ми плачемо, розмазуючи по обличчях сльози, обнімаємося, п'ємо біля палаючих діжок якийсь чай. Київ устав і вночі!"
"І настав день, коли полилися ріки крові. Текли бруківкою по інститутській, вниз, униз до Майдану... "
"І раптом тишу розриває звук мобільного, що грає пісню Ляпісів. Всі озираються один на одного і розуміють, що телефон дзвонить у кишені вбитого, співає голосом Сергія Михалка:
Рубиновые части солнца зари
Рубят злы страсти, сжигают внутри.
Прыгай выше неба, брат и сестра,
Золотые искры - брызги костра.
Радуйся молоту в крепкой руке,
Водопад, молодость - в быстрой реке.
Бей, барабан, - пам, пам.
Баррикады, друзья, шум, гам.
Хтось обережно намацує телефон у кишені вбитого, витягає. На екрані висвічується "мама".
Воины света, воины добра! Охраняют лето, бьються до утра...
Телефон замовкає. "
"Інфантильність нації - ось той кармічний вузол, який нам належить розв'язати... Ця інфантильність нам дісталася у спадок від Радянського Союзу. Мовляв, я нічого не вирішую, від мене нічого не залежить, а тому мені до всього байдуже. Це дуже вдала політтхнологія, що вдало діє на теренах колишнього СРСР. Головне її завдання посіяти в людях зневіру й апатію до будь-яких активних дій. Мовляв, жодному політикові не можна вірити, всі навколо брехуни, шахраї і покидьки, у всіх навколо шкурні інтереси, а результати виборів усе одно сфальшують...."
"Чоловіки, пригорніть до себе своїх коханих, поцілуйте їх ніжно за те, що пам'ятають заповіт Шевченка. Бо, що є жінка? То - берегиня, муза, помічниця. Дружина, мама, донька, сестра. Без неї чоловікові самотньо і сумно. Тільки вона мудрим тихим словом, лагідним поглядом, щирою вдачею може допомогти чоловікові долати перешкоди, сумніви, негаразди. Тримати удари долі. Не обслуга, не рабиня, не домашня тварина, не гетера і не самиця, але велика любляча жіноча душа... "
Хороша книга. Переважно про Революцію, націю, зміни. Про Ореста. В меншій степені про розлучення. Він гарно пише. Варто читання. Я його багато в чому розумію... і багато в чому, маю це визнати, з ним погоджуюсь. Окрім того, що читає і згадуєш...
Just read. Нічого додати.
