Юрій Андрухович - "Таємниця"
Jan. 5th, 2011 02:52 amЯ тремчу, щоб тільки не зачинялися двері,
бо відчинені двері – то незбагненна радість.
Роберт Данкен
"Я думаю, нам страшенно повезло у житті, правда ж?"
"Поезія - це коли два слова зустрічаються одне з одним уперше".
"Присутність Бога у поезії тільки посилюється, якщо її замовчати".
"Таке собі вмістилище для чорнила і слів".
"От хоч би й людський ланцюг від Києва до Франика у січні 90-го, п'ять мільйонів людей береться за руки і так стоїть посеред власної країни".
Андруховича варто починати цією книгою. І з цим приходить розуміння і стилю, і долі, от і кожна книга сприймалась би інакше, крізь призму, хоча що варто зазначити - мова кожної його книги чудова. Ця книга легша за його інші. Захоплює із самого початку - з історії створення. Road movie українського талановитого письменника - інтерв'ю за символічних 7 днів. Це калейдоскоп, дивишся і розумієш, що все весь час змінюється, і ніколи нема повторення, чи повернення назад, є лише життя, єдине, суцільне, постійно-змінне, лише ці моменти, коли дихаєш, дивишся, чуєш, відчуваєш, живеш... і все, що існує поміж, в, і замість рядків. У кожному часі ці калейдоскопічні картинки такі різні в своїй зміні, ніколи не повторювані, але яскраві, і справжні. Так і ця книга - це двері до відкриття калейдоскопу-таємниці, яка отримує контури, світиться, двері до трансформації, 50 років за 7 днів, двері до історії розвитку. Таємниця золотою ниткою крізь всю книгу... Багатослівна таємниця. Життя, як воно було, як воно є. Мені сподобалось. За стиль, за легкість, за жорсткість... фраз, життя. За справжність. За поринання у 60-ті, 70-ті, 80-ті, 90-ті, яких ми ніколи не дізнаємось, на наше щастя, але до яких можна доторкнутись на мить, і просто зрозуміти. І Чехо-Словаччина 68-го, і Хрущов, Андропов, Горбачов, Єльцин, Незалежність, 2004... І вся та сама історія, яка вчилась, набуває іншої грані змісту крізь призму однієї долі, долі митця, ближче, зрозуміліше, з ідеями, з творчістю, з диханням строками, з переживаннями, з проживанням...
І та сама Україна, Франківськ, Львів, Київ... І та сама Європа. І та сама Німеччина.
На диво - дуже оптимістично.
( Нотатки в тиші )
бо відчинені двері – то незбагненна радість.
Роберт Данкен
"Я думаю, нам страшенно повезло у житті, правда ж?"
"Поезія - це коли два слова зустрічаються одне з одним уперше".
"Присутність Бога у поезії тільки посилюється, якщо її замовчати".
"Таке собі вмістилище для чорнила і слів".
"От хоч би й людський ланцюг від Києва до Франика у січні 90-го, п'ять мільйонів людей береться за руки і так стоїть посеред власної країни".
Андруховича варто починати цією книгою. І з цим приходить розуміння і стилю, і долі, от і кожна книга сприймалась би інакше, крізь призму, хоча що варто зазначити - мова кожної його книги чудова. Ця книга легша за його інші. Захоплює із самого початку - з історії створення. Road movie українського талановитого письменника - інтерв'ю за символічних 7 днів. Це калейдоскоп, дивишся і розумієш, що все весь час змінюється, і ніколи нема повторення, чи повернення назад, є лише життя, єдине, суцільне, постійно-змінне, лише ці моменти, коли дихаєш, дивишся, чуєш, відчуваєш, живеш... і все, що існує поміж, в, і замість рядків. У кожному часі ці калейдоскопічні картинки такі різні в своїй зміні, ніколи не повторювані, але яскраві, і справжні. Так і ця книга - це двері до відкриття калейдоскопу-таємниці, яка отримує контури, світиться, двері до трансформації, 50 років за 7 днів, двері до історії розвитку. Таємниця золотою ниткою крізь всю книгу... Багатослівна таємниця. Життя, як воно було, як воно є. Мені сподобалось. За стиль, за легкість, за жорсткість... фраз, життя. За справжність. За поринання у 60-ті, 70-ті, 80-ті, 90-ті, яких ми ніколи не дізнаємось, на наше щастя, але до яких можна доторкнутись на мить, і просто зрозуміти. І Чехо-Словаччина 68-го, і Хрущов, Андропов, Горбачов, Єльцин, Незалежність, 2004... І вся та сама історія, яка вчилась, набуває іншої грані змісту крізь призму однієї долі, долі митця, ближче, зрозуміліше, з ідеями, з творчістю, з диханням строками, з переживаннями, з проживанням...
І та сама Україна, Франківськ, Львів, Київ... І та сама Європа. І та сама Німеччина.
На диво - дуже оптимістично.