"Розрив" - Антін Мухарський.

"Після ночі, коли побили студентів, у країні все змінилося, навіть повітря. Стало густим, задушливим, наче димова курява".
"В ніч з 10-го на 11 грудня вдарив справжній мороз, градусів до 20... Київ, вставай! ... Михайлівська... Восьма ранку. Ми плачемо, розмазуючи по обличчях сльози, обнімаємося, п'ємо біля палаючих діжок якийсь чай. Київ устав і вночі!"

"І настав день, коли полилися ріки крові. Текли бруківкою по інститутській, вниз, униз до Майдану... "
"І раптом тишу розриває звук мобільного, що грає пісню Ляпісів. Всі озираються один на одного і розуміють, що телефон дзвонить у кишені вбитого, співає голосом Сергія Михалка:
Рубиновые части солнца зари
Рубят злы страсти, сжигают внутри.
Прыгай выше неба, брат и сестра,
Золотые искры - брызги костра.
Радуйся молоту в крепкой руке,
Водопад, молодость - в быстрой реке.
Бей, барабан, - пам, пам.
Баррикады, друзья, шум, гам.

Хтось обережно намацує телефон у кишені вбитого, витягає. На екрані висвічується "мама".
Воины света, воины добра! Охраняют лето, бьються до утра...
Телефон замовкає. "

"Інфантильність нації - ось той кармічний вузол, який нам належить розв'язати... Ця інфантильність нам дісталася у спадок від Радянського Союзу. Мовляв, я нічого не вирішую, від мене нічого не залежить, а тому мені до всього байдуже. Це дуже вдала політтхнологія, що вдало діє на теренах колишнього СРСР. Головне її завдання посіяти в людях зневіру й апатію до будь-яких активних дій. Мовляв, жодному політикові не можна вірити, всі навколо брехуни, шахраї і покидьки, у всіх навколо шкурні інтереси, а результати виборів усе одно сфальшують...."

"Чоловіки, пригорніть до себе своїх коханих, поцілуйте їх ніжно за те, що пам'ятають заповіт Шевченка. Бо, що є жінка? То - берегиня, муза, помічниця. Дружина, мама, донька, сестра. Без неї чоловікові самотньо і сумно. Тільки вона мудрим тихим словом, лагідним поглядом, щирою вдачею може допомогти чоловікові долати перешкоди, сумніви, негаразди. Тримати удари долі. Не обслуга, не рабиня, не домашня тварина, не гетера і не самиця, але велика любляча жіноча душа... "

Хороша книга. Переважно про Революцію, націю, зміни. Про Ореста. В меншій степені про розлучення. Він гарно пише. Варто читання. Я його багато в чому розумію... і багато в чому, маю це визнати, з ним погоджуюсь. Окрім того, що читає і згадуєш...
Just read. Нічого додати. 

"Мабуть, Естер" - Катя Петровська

"Він стріляв, він хотів убити людину, й це заважає мені його розуміти".

"Анну вбили у Бабиному Яру, хоча батьки ніколи не казали "вбили". Вони казали: "Анна лежить у Бабиному Яру", так ніби через оте лежання душі Анни й моїх батьків могли знайти супокій, а заодно знімалося питання виконавців. Їм було незручно запитувати про виконавців, бо вони ні до кого не хотіли бути не добрі, не могли нікого ненавидіти... Ліда не вірила в Аннину покірність долі. Вчителі глухонімих не можуть дозволити собі покірності, сказала якось Ліда..."

"Я завжди хотів займатися історією, казав батько, але ніколи не хотів аби вона зайнялася мною, а ще він казав, аби мати стосунок до історії, не потрібно родичів. А я казала, ще й як потрібно, просто в мене є ця схильність - вміщати все у велику панораму, так ніби й ми самі перебуваємо в розі вітрів історії, навіть якщо завдяки божевільному родичу, від якого нічого не можем навчитися".

"Після цієї книги почуваєш себе євреєм, ніби вся ця історія – твоя особисто, так сильно, так чесно розповідає її авторка" - (c)
Мабуть, це найбільш точний опис цієї книги. Відчайдушна і дуже мужня спроба відновити родинне втрачене. Від себе додам, що після цієї книги дуже хочеться жити. Надзвичайно! Вона дуже щира, іноді навіть надто щира, всі історії наскрізь пронизані пережитим, пропущеним крізь себе, справжнім, тонкою стрічкою. Вона дуже справжня і щира. Тим і важлива.
Однозначно must read цього року.

Микола Посівнич - "Степан Бандера ... коли один скаже: Слава Україні!"

Сьогодні в Україні антибольщевицька визвольна боротьба є організована і ведена ОУН — Організацією Українських Націоналістів. Поняття “українського націоналіста”, “націоналістичного руху”, має зовсім інше значення, ніж подібні терміни на Заході. Український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціялізмом. Український націоналізм бореться проти імперіялізму, проти тоталітаризму, расизму і всякої диктатури чи застосування насильства.
Ім'я “український націоналіст” є співзвучним з “український патріот”, який є готовий боротися за свободу свого народу, жертвувати для свого народу все, що він посідає, навіть життя. Український націоналізм протиставить т. зв. большевицькому інтернаціоналізмові ідею самостійности і вільного розвитку кожної нації. Ми поборюємо намагання большевиків накинути іншим народам російське панування. Ми протиставимось російському большевизмові на всіх ділянках життя у всяких формах.

Микола Посівнич написав чудову книгу - розповідь про силу духу, мужність, життя і боротьбу Степана Бандери. Коли одна душа може бути найсильнішою зброєю. Коли один скаже: Слава Україні! Хай живе Україна! Микола Посівнич зробив чудову добірку статей, інтерв'ю, промов про діяльність Бандери. Це ідеологічні статті та інтерв'ю, пронизані духом, силою, відродженням, пророчі та надзвичайно актуальні. У цій книзі є багато відповідей, її варто читати з олівцем.
Must read 2015.

( Read more... )